Робота

Особи зі статусом захисту S можуть здійснювати трудову діяльність як самозайняті особи або як наймані працівники. В обох випадках для цього потрібен дозвіл на роботу, який видається кантоном, де здійснюється трудова діяльність. У разі вашого працевлаштування, ваш роботодавець повинен зареєструвати вас у кантоні перед початком трудової діяльності. Якщо ви є самозайнятою особою, вам необхідно подати заявку до відповідного органу влади кантону на отримання дозволу на роботу, перш ніж розпочати трудову діяльність в якості самозайнятої особи

Під час працевлаштування у Швейцарії, як правило, між роботодавцем та найманим працівником укладається письмовий трудовий договір, яким регулюються всі умови щодо здійснення та забезпечення трудової діяльності. У договорі вказуються важливі аспекти вашого працевлаштування (наприклад, заробітна плата, обсяг роботи, відпустки, страхування, термін попереднього повідомлення про розірвання договору, випробувальний період тощо). Договір підписується обома сторонами.

Тривалість робочого часу для повної зайнятості становить 40–44 години на тиждень. Передбачається максимальний робочий час на день. У багатьох компаніях і галузях тривалість робочого часу для повної зайнятості становить 42 години, які розподіляються на 5 днів. Багато аспектів, на кшталт перерв, нічних змін, максимального робочого часу тощо, регулюються законом. Федеральний департамент економіки Швейцарії (Staatssekretariat für Wirtschaft — SECO) пропонує на своєму веб-сайті докладний огляд передбаченого законом часу роботи та відпочинку.

Наймані працівники мають право на щонайменше чотири тижні оплачуваної відпустки на рік. Підлітки віком до 20 років мають право на 5-тижневу відпустку, а люди похилого віку — на додаткові тижні.

У Швейцарії святкові дні визначаються кантонами, за винятком національного свята 1 серпня. Тому кількість святкових днів варіюється від кантону до кантону. Новий рік, Вознесіння та Різдво — це офіційно затверджені святкові дні в усіх кантонах.

Розмір заробітної плати у Швейцарії визначається різноманітними факторами. Вона залежить не тільки від здобутої професійної освіти, але й від регіону чи галузі, у якій здійснюється трудова діяльність. За допомогою національного калькулятора заробітної плати ви можете перевірити, яку середню заробітну плату зазвичай отримують працівники за певну трудову діяльність. Додаткову інформацію щодо цієї теми можна знайти у розділі «Поширені запитання»

У листі необхідно написати, чому ви зацікавилися цією вакансією і якими кваліфікаціями ви володієте для цієї посади. Опишіть свої професійні кваліфікації та досвід. Вкажіть також свої особисті навички та свій режим виконання роботи. Лист повинен вміщатися на одній сторінці.

Резюме (або Curriculum vitae (CV)) — це короткі відомості про шкільне та професійне навчання, а також здобутий досвід. Завдяки резюме можна побачити, де, як довго та в якій школі ви навчалися, ким та в якій компанії працювали (посада / роботодавець).

Так само можна побачити вказаний рівень здобутих знань у сфері мови та інформатики. Також можна коротко описати свої хобі та волонтерську діяльність. Крім того, слід додати рекомендації або їх можна надати згодом за запитом. Шаблони допоможуть вам у написанні резюме

Свідоцтва (дипломи або довідки-підтвердження з місця роботи), а також рекомендації підтверджують вказану вами в резюме інформацію.

Залежно від бажання роботодавця заявку для прийому на роботу можна надіслати через портал вакансій, звичайною або електронною поштою.

Якщо ваше досьє для прийому на роботу зацікавило роботодавця, вас запросять на співбесіду щодо працевлаштування. Добре підготуйтеся до цієї співбесіди. Проінформуйтеся про роботодавця та подумайте над тим, чому саме ви підходите на цю посаду.

Щоб отримати дозвіл на роботу, ви повинні мати статус захисту S. Якщо ви знайшли роботу, ваш майбутній роботодавець повинен подати заяву на оформлення дозволу на роботу в кантоні, де ви працюєте.

Ви можете шукати місце роботи в інших кантонах, тобто не за місцем проживання, в такому разі вам буде видано дозвіл на роботу відповідним органом того кантону, де ви знайшли роботу.

Якщо ви хочете проходити практику, вам також знадобиться дозвіл на роботу, адже це вважається трудовою діяльність, яка приносить дохід. Практика повинна бути обмеженою у часі, а ви повинні мати доступ до освітньої програми. Ваша заробітна плата має бути типовою для регіону та галузі, відповідати функціональним вимогам та адаптованою до вашої освіти.

Для професійного базового навчання (професійно-технічної освіти) вам також знадобиться дозвіл на роботу, заявку на отримання якого подає роботодавець.

Якщо ви хочете розпочати трудову діяльність в якості самозайнятої особи, вам необхідно подати заявку на отримання дозволу на роботу у кантоні. Кантон перевіряє фінансову захищеність запланованої трудової діяльності.

Якщо у вас вже є тимчасові дозволи на проживання та роботу, ви можете їх регулярно продовжувати у відповідних органах — це перевірятиметься кантоном за місцем роботи чи проживання. Якщо дозвіл на проживання неможливо змінити, ви можете подати заявку на отримання статусу захисту S.

У Швейцарії немає мінімальної заробітної плати. Тільки деякі кантони встановили мінімальну заробітну плату, як-от Ноєнбург, Юра, Женева та Тессін.

• Кантон Ноєнбург: мінімальна заробітна плата становить 20,08 швейцарських франків за годину

• Кантон Юра: 20 швейцарських франків за годину

• Кантон Тессін: 19 швейцарських франків за годину

• Кантон Женева: 23 швейцарські франки за годину

Однак у деяких галузях існують колективні трудові договори або типові трудові угоди, в яких зафіксовано мінімальну заробітну плату. Іноді трудові договори застосовуються до всіх професій та роботодавців галузі, але не завжди. Дізнатися про середню заробітну можна завдяки національному калькулятору заробітної плати.

Під час укладання трудового договору визначається розмір заробітної плати. Це заробітна плата брутто. З цієї заробітної плати вираховуються податок на джерело доходів та страхові внески. Заробітна плата нетто, тобто заробітна плата після відрахувань, виплачується вам кожного місяця. Щоб отримати додаткову інформацію на тему статусу перебування та податків, див. розділ «Що таке податок на джерело доходів?»

Якщо ви маєте статус захисту S (лист-підтвердження або посвідчення особи), але ще не знайшли роботу, ви можете зареєструватися в регіональному центрі зайнятості (RAV). Регіональний центр зайнятості (RAV) може надати вам підтримку у пошуку роботи.

У Швейцарії є дитячі ясла (Kita). Як правило, діти відвідують дитячі ясла у віці від трьох місяців до того моменту, як вони перейдуть у дитячий садок. Альтернативним варіантом є ігрові групи, які здебільшого пропонують догляд за дітьми на половину дня перед дитячим садком. Діти старшого віку можуть відвідувати школи продовженого дня.

Відвідування цих закладів є платним. Залежно від кантону та громади існують пропозиції щодо соціальної підтримки. Отримати інформацію щодо цього можна в управлінні соціального забезпечення за місцем проживання. Соціальна підтримка пов’язана з професійно діяльністю або навчанням і залежить від доходу.

Загалом, будь яка трудова діяльність у Швейцарії потребує реєстрації. Навіть для трудової діяльності, яка передбачає незначний обсяг робіт, потрібен дозвіл на роботу. Це дозволяє як найманим працівникам, так і роботодавцям захиститися від нелегальної трудової діяльності.

Рівень соціальної допомоги визначається кантоном. Кожен кантон має свій закон про соціальну допомогу. Тому, а також через те, що витрати на засоби для існування (орендна плата тощо) значно різняться залежно від регіону чи міста, розмір соціальної допомоги відрізняється від кантону до кантону. Дізнатися про те, як розраховується розмір соціальної допомоги у вашому кантоні та від якого рівня заробітку вам не виплачуватиметься соціальна допомога можна, звернувшись до управління соціального забезпечення громади за місцем проживання.

В основному, соціальна допомога більше не виплачуватиметься, якщо ви можете повною мірою забезпечувати собі чи своїй сім’ї засоби для існування завдяки оплачуваній трудовій діяльності.

Розмір соціальної допомоги, яку ви отримуватимете, розраховується управлінням соціального захисту громади за місцем проживання. Для розрахунку реєструються дані про ваш дохід (наприклад, заробітна плата, яку ви отримуєте у Швейцарії чи за кордоном, активи, страхові внески або виплати на утримання) та порівнюються з вашими потребами. Потреба включає в себе витрати на засоби для існування (паушальні витрати на харчування, одяг, миючі засоби, засоби для догляду за тілом тощо), витрати на житло (включно з опаленням, електроенергією), обов’язкове медичне страхування та, в окремих випадках, непередбачені витрати (наприклад, придбання медичних засобів). Ті кошти, яких вам не вистачає для забезпечення ваших потреб, буде виплачено вам у вигляді соціальної допомоги.

• Основні потреби щодо засобів для існування класифікуються за категоріями відповідно до розміру домогосподарства.

• Кошти, які ви заробляєте за межами Швейцарії, також включаються в дохід.

Кожен кантон має власний закон про соціальну допомогу. Тому питання про те, чи потрібно повертати кошти та скільки грошей необхідно повернути, вирішується на рівні законодавства кантону. Національна галузева професійна спілка з питань соціального забезпечення,Швейцарська Конференція з питань соціального забезпечення (SKOS) рекомендують відмовитися від повернення соціальних виплат, якщо особа знайшла роботу, або обмежити тривалість зворотних виплат. Для осіб зі статусом захисту S слід повністю відмовитися від повернення соціальних виплат впродовж перших 12 місяців. Однак рішення про те, чи дотримуватися цієї рекомендації, приймається на рівні кантонів.

Податок на джерело доходів повинні сплачувати наймані працівники, які проживають у Швейцарії, але ще не мають посвідки на постійне проживання. Це також стосується осіб, які проживають за кордоном і працюють у Швейцарії. Якщо ви маєте статус захисту S і здійснюєте трудову діяльність, ви повинні сплачувати податок на джерело доходів. Податок на джерело доходів стягується безпосередньо із заробітної плати. Тому особам, які сплачують податок на джерело доходів, більше не потрібно подавати річну податкову декларацію до податкової адміністрації. Тільки якщо річний дохід перевищує 12 0000 швейцарських франків або у разі наявності додаткових джерел доходу, один раз на рік необхідно подавати «звичайну податкову декларацію».

Розмір податку на джерело доходів, який необхідно обов'язково сплачувати, залежить від розміру заробітної плати та сімейних обставин. Чим вища заробітна плата, тим більший розмір податку стягується з цієї зарплати. Якщо заробітна плата не висока, відсоткова частка податку є нижчою. Тарифи відрізняються від кантону до кантону.

Між Швейцарією та Україною укладено міждержавну угоду про уникнення подвійного оподаткування. Це означає, що в цьому випадку необхідно заповнити та подати податкову декларацію. Щоб отримати більше інформації щодо цієї теми, зверніться у податкову службу своєї громади.

Для осіб зі статусом захисту S існують різноманітні пропозиції, курси та програми, які забезпечують підтримку у процесі професійної інтеграції, а відтак, і оволодінні мовою. Вони організовуються на рівні кантонів і пропонуються в містах і багатьох громадах. Деякі мовні курси субсидуються коштом управління соціального забезпечення. Для додаткової інформації, будь ласка, перевірте пропозиції в розділі "Мова" або звернувшись за консультацією до контактної особи управління соціального забезпечення громади з питань прохачів притулку за місцем проживання.

Так. Для професій у галузі медицини, стоматології, ветеринарної медицини та фармацевтики визнання іноземного диплому є обов’язковим. Якщо ви отримали свій диплом за межами ЄС / Європейської асоціації вільної торгівлі, застосовуються положення щодо дипломів медичних професій за межами ЄС / Європейської асоціації вільної торгівлі (admin.ch). Органом, який займається визнанням дипломів, є комісія з медичних спеціальностей (MEBEKO) Федерального управління охорони здоров'я (BAG).

Дипломи, які були отримані за межами ЄС / Європейської асоціації вільної торгівлі, як правило, не визнаються рівноцінними відповідно до рівня освіти в Швейцарії.

Додаткову інформацію щодо визнання українських дипломів можна отримати в державному секретаріаті з питань освіти, досліджень та інновацій (SBFI):

Щоб мати змогу працювати вчителем у Швейцарії, український диплом викладача повинен бути визнаним рівноцінним швейцарському диплому. Для цього на онлайн-порталі необхідно подати клопотання щодо визнання диплома. Клопотання є платним.

За визнання іноземних дипломів педагогів і дипломів у педагогічно-терапевтичній сфері (спеціальна педагогіка, логопедія, психомоторна терапія) відповідає генеральний секретаріат швейцарської конференції кантональних директорів освітніх закладів (EDK). Іноземні дипломи — EDK.

Окрім підтвердження щодо змісту та обсягу навчання, для визнання потрібен офіційний мовний диплом про володіння однією з державних мов Швейцарії. Мовний диплом можна подати впродовж 2 років після подання клопотання.

Додаткову інформацію про загальне визнання українських дипломів можна знайти тут:

Усі діти та підлітки, які проживають у одному і тому самому регіоні впродовж тривалого часу, зобов'язані відвідувати обов'язкову школу, навчання в якій є безкоштовним.

Окрім обов’язкової школи, у Швейцарії існують різноманітні пропозиції з сімейного та позашкільного догляду за дітьми, наприклад, дитячі ясла (Kita), центри догляду за дитиною сімейного типу або так звані школи продовженого дня. Фінансування цих пропозицій не регулюється за єдиним стандартом, тому вартість послуг значно відрізняється. Пропозиції з догляду за дітьми можуть співфінансуватися кантонами, громадами, шкільними громадами (або в окремих випадках навіть підприємствами).

Перелік деяких організацій можна знайти за місцезнаходженням (поштовим індексом) у Швейцарській асоціації з догляду за дітьми: